Лютий

Другий місяць зветься Лютий,
а лютує він тому,
що на світі довго бути
не доводиться йому.

Хоче Лютий, щоб на світі панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі, гульк – уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
знов морозом припече,

та як здійме враз хуртечу як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
щоб не змерзнути в хатах.

Та здаля вже крок по кроку йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.

Що ж, ми тільки добрим словом провести його змогли!
В цьому місяці зимовім
непогано ми жили.